Новоутворення яке може роками розвиватися безсимптомно, але в окремих випадках викликає нерегулярні або рясні менструації, мажучі кров’янисті виділення між циклами, біль у нижній частині живота, а також складнощі із зачаттям. У пацієнток із безпліддям поліпи ендометрія виявляють у понад 25% випадків.
Поліп ендометрія — що це і чому його не можна ігнорувати
Поліп ендометрія — це доброякісне утворення, що формується на внутрішній слизовій оболонці матки, яка називається ендометрієм. Він виглядає як невеликий виріст на ніжці або широкій основі та може бути поодиноким або множинним. Найчастіше поліпи виявляють у жінок репродуктивного віку та у період менопаузи.
Щоб краще зрозуміти природу цього стану, варто розібратися в основних типах поліпів і причинах їх виникнення.
Які бувають поліпи ендометрія?
Поліпи відрізняються за своєю структурою й потенційними ризиками. В медицині виділяють кілька основних типів:
- Залозисті — частіше зустрічаються у молодих жінок; мають низький ризик ускладнень.
- Фіброзні — щільніші, формуються переважно у жінок у період менопаузи.
- Залозисто-фіброзні — змішаний тип, досить поширений у різних вікових групах.
- Атипові (аденоматозні) — вважаються потенційно небезпечними, бо мають ризик переродження в рак.
Знати тип поліпа важливо для вибору правильної тактики лікування.
Чому виникають поліпи ендометрія?
Причини можуть бути різними, але найчастіше вони пов’язані з гормональним дисбалансом. У надлишку естрогени стимулюють ріст ендометрію, що з часом може призвести до утворення поліпів. Основні причини їх виникнення включають:
- Гормональні порушення: Надмірний рівень естрогену або недостатність прогестерону.
- Запальні процеси: Хронічні запалення матки або її придатків можуть провокувати розростання слизової оболонки.
- Наслідки оперативних втручань: Вишкрібання, аборти або інші інвазивні процедури, що впливають на слизову оболонку матки.
- Генетичні фактори: Схильність до утворення поліпів може бути спадковою.
- Метаболічні порушення: Ожиріння, цукровий діабет та інші ендокринні розлади.
Розуміння причин допомагає не лише лікувати, а й попереджати рецидиви в майбутньому.
Чим небезпечні поліпи?
Хоча більшість поліпів мають доброякісну природу, залишати їх без уваги небезпечно.
Серед можливих ускладнень:
кровотечі, анемія, порушення циклу;
безпліддя або перешкода до імплантації ембріона;
ризик злоякісного переродження, особливо при атипових змінах або в менопаузі.
З цієї причини лікарі часто рекомендують не відкладати діагностику навіть при відсутності скарг.
Як виявити поліп ендометрія?
Діагностика зазвичай починається з трансвагінального УЗД, яке дозволяє запідозрити наявність поліпа. Проте найбільш точним методом є гістероскопія — візуальний огляд порожнини матки з можливістю одразу видалити утворення.
У деяких випадках також застосовують аспіраційну біопсію чи додаткові аналізи для виключення онкології.
Раннє виявлення — ключ до безпечного й ефективного лікування.
Як лікується поліп ендометрія?
Основний метод лікування — гістероскопічне видалення поліпа. Це малотравматична процедура, яка не потребує тривалого перебування в стаціонарі. Видалений поліп обов’язково досліджується гістологічно.
У разі атипових змін або гормональних порушень лікар може призначити додаткову терапію — гормональні препарати або контрольне УЗД через 3–6 місяців.
Поліпи ендометрія можуть виникати у жінок будь-якого віку, проте частіше діагностуються у періоді передменопаузи та після менопаузи.
2. Причини виникнення поліпів ендометрія
3. Симптоми поліпів ендометрія
Симптоми поліпів ендометрія можуть варіюватися залежно від розміру, кількості та типу утворень. Основні симптоми включають:
Нерегулярні маткові кровотечі: Менструації можуть ставати частішими, тривалішими або більш рясними.
Міжменструальні виділення: Кров’янисті виділення або «мажучі» виділення між менструаціями.
Біль внизу живота: Неприємні відчуття або дискомфорт, особливо при великих поліпах.
Безсимптомний перебіг: Поліпи можуть бути виявлені випадково під час профілактичного огляду або ультразвукового дослідження.
Симптоми можуть нагадувати інші захворювання, тому важливо провести ретельну діагностику.
4. Діагностика поліпів ендометрія
Діагностика поліпів ендометрія включає декілька методів:
Ультразвукове дослідження (УЗД): Основний метод, що дозволяє візуалізувати поліпи, визначити їх розмір, кількість та локалізацію.
Гістероскопія: Ендоскопічний метод огляду порожнини матки, який дозволяє не лише виявити поліпи, а й видалити їх для подальшого гістологічного дослідження.
Гістологічне дослідження: Необхідне для визначення типу поліпа та виключення онкологічного процесу.
МРТ або КТ (за потреби): Використовуються для уточнення діагнозу в складних випадках.
Правильна діагностика дозволяє точно визначити тип поліпа та призначити ефективне лікування.
5. Методи лікування поліпів ендометрія
Лікування поліпів ендометрія залежить від їх типу, розміру, симптомів та ризику малігнізації. Основні методи лікування:
Хірургічне видалення (поліпектомія): Здійснюється під час гістероскопії, що дозволяє точно видалити поліп та направити його на гістологічне дослідження.
Гормональна терапія: Призначається у випадках, коли поліпи виникають на тлі гормональних порушень. Використовуються прогестини або гормональні контрацептиви.
Спостереження: У випадках невеликих поліпів без симптомів може бути рекомендовано динамічне спостереження.
Комплексне лікування: Поєднання кількох методів залежно від індивідуальних особливостей пацієнтки.
Хірургічне видалення є найбільш ефективним методом лікування та дозволяє запобігти рецидивам.
6. Рекомендації після лікування та профілактика
Після проведення лікування поліпів ендометрія рекомендується:
Регулярні гінекологічні огляди та ультразвукове дослідження.
Дотримання рекомендацій лікаря щодо гормональної терапії (якщо призначена).
Контроль за менструальним циклом та своєчасне звернення у разі порушень.
Профілактика хронічних запальних захворювань органів малого таза.
Збалансоване харчування та підтримка нормальної маси тіла.
Регулярний моніторинг стану ендометрія допомагає своєчасно виявити можливі рецидиви та запобігти ускладненням. Рекомендується проводити огляди та ультразвукове дослідження кожні 6–12 місяців залежно від рекомендацій лікаря.